[Відомі люди. Біографії ]
Головна » Біографія Ахматової Анни Андріївни
Біографія Ахматової Анни Андріївни

Ганна Андріївна Ахматова (прізвище при народженні Горенко; 11 (23) червня 1889, Одеса, Російська імперія - 5 березня 1966, Домодедово, Московська область, РРФСР) - російський поет, письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач; один з найбільших російських поетів XX століття.

Окрім художньої творчості, Ахматова відома своєю трагічною долею. Хоча сама вона не була в ув'язненні або вигнанні, репресіям було піддано двоє близьких їй людей (її чоловік в 1910-1918 рр.. Н. С. Гумільов розстріляний в 1921; Микола Пунін, супутник її життя в 1930-і роки, тричі заарештовували, загинув у таборі в 1953 році) і єдиний син Лев Гумільов (провів в ув'язненні в 1930-40-х і в 1940-50-х рр.. більше 10 років). Досвід дружини і матері «ворогів народу» відображений в одному з найбільш відомих творів Ахматової - поемі «Реквієм».

Визнана класиком вітчизняної поезії ще в 1920-і роки, Ахматова піддавалася замовчування, цензурі і цькуванню (включаючи «персональне» постанова ЦК КПРС 1946 року, не скасоване при її житті), багато її твори не були опубліковані не тільки за життя автора, але й протягом більш ніж двох десятиліть після її смерті. При цьому її ім'я аж до кінця життя оточувала слава серед широких кіл шанувальників поезії, як в СРСР, так і в еміграції.

Народилася в одеському районі Великий Фонтан, в родині інженера-механіка флоту у відставці. У 1890 році сім'я переїхала в Царське Село. Перший вірш опубліковано в 1911 році. У молодості примикала до акмеїстів (збірки «Вечір», 1912, «Четки», 1914). Характерними рисами творчості Ахматової можна назвати вірність моральним засадам буття, тонке розуміння психології почуття, осмислення загальнонародних трагедій XX століття, зв'язане з особистими переживаннями, тяжіння до класичного стилю поетичної мови.

Автобіографічна поема «Реквієм» (1935-40; опублікований 1987) - одне з перших поетичних творів, присвячених жертвам репресій 1930-х років. У «Поемі без героя» (1940-1962, повністю опублікована в 1976) - Ахматова спробувала відтворити епоху «срібного століття» російської літератури. Крім поетичних творів перу Ахматової належать статті про творчість А. С. Пушкіна, спогади про сучасників.

Померла в Домодедово (Підмосков'я), похована в Комарово, під Санкт-Петербургом.

Починаючи з 1922 року книги Анни Ахматової піддавались жорсткій цензурної правці. Всі збірники її віршів, що вийшли у світ з 1922по 1966 рр.., Не можна назвати повною мірою авторськими.

Перше досить повне і науково прокоментоване посмертне видання: Анна Ахматова. Вірші і поеми. Л., 1976. Під редакцією академіка В. М. Жирмунський. Велика серія Бібліотеки поета.
Категорія: Письменники | Переглядів: 2480 | Додав: roman | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: