Біографія Беньяміна Вальтера - Відомі люди. Біографії
[Відомі люди. Біографії ]
Головна » Біографія Беньяміна Вальтера
Біографія Беньяміна Вальтера

Беньямін Вальтер (Walter Benjamin) - 15.07.1892 року, Берлін-27.09.1940 року, Порт-Бу (Портбоу), Іспанія.

Німецький філософ-марксист, естетик, історик фотографії, літературний критик, письменник і перекладач.

Відчув сильний вплив марксизму (який своєрідно поєднував з традиційним єврейським містицизмом), примикав до Франкфуртської школи в соціології мистецтва. Основна робота - «Твір мистецтва в епоху технічної відтворюваності»; йому належить стала в наш час загальнопоширеною ідея про ауру, яку втрачає тиражований шедевр. Провідник французької культури, перекладав Марселя Пруста і Шарля Бодлера. Ряд робіт (наприклад, передбачив історичний підхід другої половини XX століття книга «Берлінське дитинство в 1900 році») виданий посмертно.

Знаменита стаття «Твір мистецтва в епоху його технічної відтворюваності» (1936) багато в чому перегукується з роботами Дьєрдя Лукача «Теорія роману» (1916) та Ернста Блоха «Дух утопії» (1918).

У 1917-1930 роках перебував у шлюбі з Дорою Келлер. У грудні-січні 1926-1927 років відвідав Москву, де багато писав, працював в архівах, зустрічався з Володимиром Маяковським, Бертольдом Брехтом. Свої враження, здебільшого негативні, залишив у т. зв. «Московському щоденнику».

Будучи євреєм, антифашистом і лівим радикалом, після приходу до влади нацистів емігрував до Франції, звідки після окупації Франції в 1940 збирався виїхати через Іспанію в США, вже евакуювавши туди велику частину архіву. На прикордонному пункті іспанські влади, які співпрацювали з гестапо, відмовили групі біженців, до якої належав Беньямін, у в'їзді. Тоді філософ в ніч з 27 на 28 вересня 1940 покінчив життя самогубством в готелі «Hotel de Francia», отруївшись морфіном.

На другий день, під враженням від трагедії, іспанці пропустили всю групу (вона благополучно дісталася до Лісабона 30 вересня), а через кілька днів зовсім зняли обмеження. Завдяки цьому через іспанський кордон змогла переправитися й однодумець Беньяміна Ханна Арендт, яка й перевезла в США його «Тези з філософії історії». Деякі дослідники сумніваються в його самогубстві, вказуючи на те, що Беньямін вже був хворий, і його смерть у сні могла стати результатом стресу. Як доказ наводиться той факт, що Беньямін був похований на місцевому католицькому кладовищі за християнським обрядом, в якому відмовляють самогубцям.

Життя і загибелі Беньяміна присвячений роман Бруно Арпайі (італ. Arpaia) «Ангел історії» (2001), опера Брайана Ферніхоу «Темне час» (2004) та ін
Категорія: Письменники | Переглядів: 422 | Додав: roman | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: