Барак Обама біографія - Відомі люди. Біографії
[Відомі люди. Біографії ]
Головна » Барак Обама біографія
Барак Обама біографія

 

Барак Хусейн Обама-молодший - діючий (з 20 січня 2009 року) 44-й президент США. Лауреат нобелівської премії миру 2009 року. До обрання президентом був сенатором США від штату Іллінойс.
 
Перший афроамериканець, висунутий на пост президента США від однієї з двох найбільших партій; на відміну від більшості чорних американців, Обама - не нащадок рабів, а син студента з Кенії.
 
Народився 4 серпня 1961 року в Гонолулу, столиці штату Гаваї. Його батьки познайомилися в Гавайському університеті. Батько, чорний кенієць Барак Хусейн Обама-старший (Barack Hussein Obama, Sr.), Приїхав до США вивчати економіку. Мати, біла американка Стенлі Енн Данхем (Stanley Ann Dunham) вивчала антропологію. Коли Барак був ще немовлям, його батько відправився для продовження навчання в Гарвард, але родину через грошові утруднення із собою не взяв. Коли синові виповнилося два роки, Обама-старший один виїхав у Кенію, де одержав посаду економіста в апараті уряду. З дружиною він розлучився.
 
Коли Бараку було шість років, Енн Данхем повторно вийшла заміж, знову за іноземного студента, цього разу - індонезійця. Разом з матір'ю, зведеною сестрою й вітчимом Лоло Соеторо (Lolo Soetoro) хлопчик відправився в Індонезію, де провів чотири роки. Він навчався в одній з державних шкіл Джакарти. Потім повернувся на Гаваї, жив з батьками матері.
 
 
У 1979 році закінчив привілейовану приватну школу Пунахоу (Punahou School) у Гонолулу. Школа, яка пишалася своїми відомими випускниками - акторами й атлетами. У шкільні роки більшим захопленням Обами був баскетбол. У складі команди Пунахаоу він в 1979 році виграв чемпіонат штату. У тому ж 1979 році Барак Обама закінчив школу, і тепер почесно посідає не останнє місце в списках відомих випускників цієї школи. В опублікованих у 1995 році мемуарах сам Обама згадував, що в старших класах школи він уживав марихуану й кокаїн, а його успішність знизилася.
 
Після школи Обама вчився в Західному коледжі (Occidental College) в Лос-Анджелесі, потім перевівся в Колумбійський університет, який закінчив в 1983 році, де й починає зароджуватися Обама політик і громадський діяч.
 
У 1983 році маючи ступінь Бакалавра, Барак Обама починає працювати у великій Міжнародної Бізнес Корпорації, як редактор у відділі фінансової інформації. Обама пропрацює там рік, це буде його перша робота після закінчення коледжу.
 
Після цього в 1985 році оселився в Чикаго і працював в одній із груп церковної благодійності. В якості "соціального організатора" допомагав жителям неблагополучних районів міста. Саме досвід роботи в добродійності змусив його зрозуміти, що для поліпшення життя людей необхідні зміни в законодавстві та політиці.
 
У 1988 році Обама вступив до школи права Гарвардського університету, де в 1990 році став першим чорним редактором університетського видання Harvard Law Review. Це не всі успіхи Обами в Гарварді в 1990 році. Газета «Нью-Йорк Таймс» напише про новину, що він став першим чорношкірим президентом Гарвардського Клубу юристів, за всю його сто чотирьох річну історію. У 1991 році Обама закінчив навчання й повернувся в Чикаго. Зайнявся юридичною практикою, в основному захищав у суді жертв різних видів дискримінації. Крім того, Обама працював у штабі демократичної партії, викладав у школі права Чиказького університету конституційне право, працював над питаннями виборчого права в невеликій юридичній фірмі «Мінер, Барнхілл і Галанд». Обама здобув популярність як ліберал, супротивник створення NAFTA - Північноамериканської зони вільної торгівлі (North American Free Trade Area), борець проти расової дискримінації, прихильник системи загального медичного страхування.
 
 
В 1993 Барак Обама почне викладати курс «Конституційне право» на юридичному факультеті Чиказького Університету. Там Обама і пропрацює до 2004 року. До року виборів його в Сенат США.
 
У 1995 році Обама напише й опублікує свою першу книгу "Мрії, успадковані від батька». Книга, яка принесе майбутньому сенаторові славу.
 
У 1996 році Обама здобуде перемогу на виборах у Сенат штату Іллінойс. І в наслідку, роблячи політичний огляд про роботу сенатора, у статті газети «Вашингтон Пост» буде відзначене вміння Обами об'єднати в роботі демократичні й республіканські протиборчі партії.
 
Політична кар'єра Обами почалася в сенаті штату Іллінойс, де він протягом восьми років, з 1997 по 2004 рік, представляв Демократичну партію.
 
У 2000 році Обама почав спробу балотуватися на виборах у Палату представників, але програв праймеріз чинному чорношкірому конгресменові Боббі Рашу (Bobby Rush) - колишньому учасникові руху "чорних пантер". У сенаті штату Обама співробітничав як з демократами, так і з республіканцями: представники двох партій разом працювали над державними програмами підтримки малозабезпечених родин за допомогою скорочення податків. Обама виступав як активний прихильник розвитку дошкільної освіти. Підтримував заходи щодо посилення контролю над роботою слідчих органів. У 2002 році Обама засудив плани адміністрації Джорджа Буша по вторгненню в Ірак.
 
У 2004 році Обама вступив у боротьбу за висування на одне з місць від штату Іллінойс у Сенаті США. Йому вдалося здобути переконливу перемогу над шістьма опонентами. Шанси Обами на успіх виросли, коли його республіканський опонент Джек Райан (Jack Ryan) змушений був відкликати свою кандидатуру: причиною послужили скандальні обвинувачення, висунуті проти Райана в ході шлюборозлучного процесу.
 
29 липня 2004 в ході передвиборної кампанії Обама виступив зі зверненням до національного з'їзду Демократичної партії. Його мова, що транслювалася по телебаченню, принесла Обамі широку популярність в США. Кандидат у сенатори призивав слухачів повернутися до коріння американського суспільства й знову зробити США країною "відкритих можливостей": ідеал відкритих можливостей він ілюстрував на прикладі своєї власної біографії й біографії свого батька.
 
На виборах в Сенат Обама з великою перевагою (70% до 27%) переміг республіканця Алана Кейеса (Alan Keyes). До виконання обов'язків він приступив 4 січня 2005 і став п'ятим в історії США сенатором-афроамериканцем. Обама увійшов до складу декількох комітетів: із проблем навколишнього середовища і громадських робіт, у справах ветеранів і з міжнародних відносин.
 
Як раніше в сенаті штату, Обама по ряду питань співпрацював з республіканцями, зокрема в роботі над законодавством про прозорість діяльності уряду. Крім того, разом з відомим сенатором-республіканцем Річардом Лугаром (Richard Lugar) Обама відвідав Росію: поїздка була присвячена співробітництву в галузі нерозповсюдження зброї масового знищення. В цілому ж Обама голосував у Сенаті відповідно до ліберальної лінії Демократичної партії. Особливу увагу він приділяв ідеї розвитку альтернативних джерел енергії.
 
Сенатор Обама зумів незвичайно швидко завоювати симпатії преси й стати однієї з найбільш помітних фігур у Вашингтоні. До осені 2006 року спостерігачі вже вважали цілком можливим його висування на найближчих президентських виборах. На початку 2007 року Обама виявився на другому місці після сенатора Хіларі Клінтон у списку фаворитів Демократичної партії. У січні Обама створив оцінний комітет для підготовки до участі в президентських виборах. За даними на початок лютого 2007 року, Обаму готові були підтримати 15 відсотків демократів, а Клінтон - 43 відсотка. Дані на початок червня 2007 року перевершили найоптимістичніші прогнози прихильників Обами - розрив склав усього 3 відсотки на користь Хіларі Клінтон.
 
У січні 2007 року Обама зштовхнувся зі скандальними обвинуваченнями. У пресі стала поширюватися інформація про те, що під час життя в Індонезії він нібито вчився в ісламській школі-медресе, де проповідували представники радикальної мусульманської секти вахаббітов. Ці звинувачення були спростовані, але наклали значний негативний відбиток на образ Обами.
 
10 лютого на мітингу в місті Спрінгфілд, штат Іллінойс, Обама оголосив про свій вступ у президентську гонку. У разі перемоги він пообіцяв вивести американські війська з Іраку до березня 2009 року. Поряд з іракською кампанією, він піддав адміністрацію Буша критиці за недостатні успіхи в боротьбі із залежністю від нафтових поставок і розвитку системи освіти. Незабаром, 13 лютого, на іншому мітингу, який проходив у штаті Айова, Обама допустив необачне висловлювання. Критикуючи іракську політику Буша, він сказав, що життя американських військових, загиблих в Іраку, були "витрачені даремно" (wasted). Йому довелося неодноразово вибачатися і пояснювати, що він невдало виразив свою думку. Позиція Обами щодо Іраку і його плани по виводу військ були критично зустрінуті прихильниками Буша не тільки в США, але і за кордоном. Один із союзників американського президента, прем'єр-міністр Австралії Джон Говард (John Howard) оголосив, що плани Обами грають на руку терористам.
 
У лютому 2007 року Обаму підтримав Девід Геффін (David Geffen), один із засновників кінокомпанії DreamWorks, у минулому - один з видних прихильників Білла Клінтона. Геффін заявив, що Гілларі Клінтон - занадто спірна фігура й не зможе об'єднати американців у важкий для країни час. Разом з іншими голлівудськими знаменитостями Геффін організував акцію по збору пожертвувань на користь Обами - зібрана сума досягла 1,3 мільярда доларів. З жорсткими коментарями Геффіна на адресу Клінтон зв'язували скорочення розриву між колишньою першою леді і Обамою: наприкінці лютого різниця склала 12 відсотків. За Клінтон готові були проголосувати 36 відсотків демократів, а за Обаму - 24.
 
Одним з уразливих місць Обами-кандидата стало питання про його приналежність до "афро-американців". Як виявилося, деякі представники чорного населення, у тому числі найбільш впливові представники цієї меншини, не поспішали визнати в Обамі свого. Справа в тому, що, на відміну від "справжнього" американського негра, Обама не є нащадком рабів, завезених на американський континент із Західної Африки. Крім того, сенаторові не довелось брати участь у боротьбі за права чорношкірих - на відміну від більшості американських політиків-афроамериканців. Ситуація ускладнилася, коли на початку березня 2007 року преса повідомила, що в роду Обами по материнській лінії були рабовласники.
 
 
З 1992 року Обама одружений на Мішель Робінсон Обама (Michelle Robinson Obama). У них дві дочки: Маліа (Malia) і Саша (Sasha). В офіційних біографіях повідомляється, що Обама з дружиною є парафіянами однієї із християнських церков у Чикаго - Trinity United Church of Christ. Барак Обама - автор двох книг: в 1995 році він опублікував мемуари "Мрії від мого батька" (Dreams from My Father: A Story of Race and Inheritance), про яку ми вже згадували, а в 2006 році - книгу "Сміливість надії" ( The Audacity of Hope: Thoughts on Reclaiming the American Dream). Аудіоверсія першої книги в 2006 році удостоїлася премії Grammy. Обидві книги Обами стали бестселерами.
 
На президентських виборах 2008 року Обама випередив кандидата від правлячої Республіканської партії Джона Маккейна, набравши 52,7% голосів виборців і 365 голосів у колегії вибірників.
 
9 жовтня 2009 отримав Нобелівську премію миру з формулюванням «за екстраординарні зусилля у зміцненні міжнародної дипломатії і співробітництво між людьми». Обама став третім президентом США, після Теодора Рузвельта та Вудро Вільсона, який отримав Нобелівську премію миру під час перебування на посаді (вона була також присуджена екс-президентові Джиммі Картеру).
Категорія: Політики | Переглядів: 1064 | Додав: roman | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: